Екскурс у політичну зоологію

   Якось, ще два роки тому, випала мені нагода прочитати цікаву статейку в газеті «Український політичний дурдом»(яку, до речі, давно закрили наші політики, оскільки занадто вже їх зачіпало за живе все, що там про них було написано), де проводився екскурс в політичну зоологію. Мені дуже сподобалось, хоча зараз я всього не згадаю, що там було написано. Однак, спробую наразі повторити їхній досвід.

   Отже, у зоологічній науці існує царство видів, під назвою zoo-politicus (зоо-політікус). Воно поділяється на види та підвиди. Види поділяються на власне zoo-politicus та zoo –bureaucratus (зоо-політікус та зоо-бюрократус). До підвидів належать zoo-regionus (зоо-регіонус), zoo-nunsuns(зоо-нунсунс - не плутати з нон-сенс), zoo-bjutus(зоо-бьютус), zoo-simonencus(зоо-сімоненкус) та zoo-litvinus(зоо-літвінус).

  Загальні властивості підвиду zoo-politicus. Типовий зоо-політікус складається з голови (баняк), тулуба, граблів або щупалець та патичків. Голова або баняк, зазвичай, розташована згори тулуба зоо-політікуса, але і трапляються випадки, що вона виростає там, де має бути дупа. Однак ми поговоримо про типовий вигляд підвиду. Так от. Баняк, зазвичай, прикріплений до шиї, але буває таке, що баняк настільки розростається – особливо в тому місці, де підборіддя, що шия поступово зникає, будучи заміщена потрійним підборіддям. Типова голова хомо-політікуса вкрита волосяним покривом, що інколи, коли вони зранку забувають причесатися, поспішаючи на роботу задіяти граблі (в нас це називається руками), нагадує солом’яну стріху української хати або ж бур’ян на городі чи погано засіяне поле. Інколи гомо-політкікуси трапляються і без волосяного покриву. Ця прикрість буває тоді, коли вони лінуються причісувати свої три волосини, або ж коли граблі, які весь час займаються загрібанням бабла, на мають бажання щодня їх причісувати. Тож волосяний покрив поступово зникає з голови політичного організму.

   Ще баняк-голова хомо-політікуса оздоблений баньками (у нас це зветься очима). Їх пряме призначення в тому, щоб бачити, що, де погано лежить, де захований ключ від державної казни, який «Мерс» купив колега, в якій спідниці прийшла біло-сердечна особа жіночої статі на роботу. Ще баньки призначені для того, щоб витріщатися : в об’єктиви  камер журналістів ТБ,  а також камер фотоапаратів журналістів друкованих та інтернет-видань.  Але найчастіше ви можете побачити хомо-політікуса з витріщеними баньками на біг –мордах-бордах, що самотньо стоять край дороги (як правило, облуплені розбитими яйцями та помідорами – бо люди не витримують!). Ще інколи він застосовує баняк, щоб пограти в баскетбола та футбола – в якості знаряддя для відбивання м’яча. Раз на 1000 років трапляються випадки, коли український хомо-політікус застосовує баняк для того, щоб подумати. Думає він, як правило, іншою частиною тіла, про яку ми поговоримо нижче.На голові, трохи нижче баньків знаходиться нюхало. Його застосування просте: він вловлює запах бабла.

   Далі йде хавало, яким політичний організм зазвичай бреше або цілує комусь дупу. А ще він жере ним червону-чорну ікру, французькі жаб’ячі лапки під шоколадним соусом Bon appétit-Mоurlo(що приблизно перекладається з французької як «Смачного, мурло!»). А ще хавало політика призначене для того, щоб брехати, тріпатися по «Свободі із Савіком», обіцяти життя-малину та горланити на мітингах.Про шию ми вже говорили – вона, як правило, відсутня.Далі йде тулуб, який особливого призначення не має, за виключенням кількох важливих елементів. Ці життєво необхідні частини тіла хомо-політікуса, які кріпляться до тулуба - це граблі (дуже важливо!), пузо, та дупа. Поговоримо про кожну органелу окремо.Так, граблі або щупальця є чи не найважливішим життєво необхідним елементом політика. Вони здатні виконувати роботу 24 години на добу. А робота заключається в загрібанні бабла. Ще інколи граблями політик колупається в дихалі та б’є по баняку (тобто голові) інших хомо-політікусів, а також плескає по дупі осіб протилежної статі. Інколи граблі-щупальця можуть схопити когось за дупу – це щастя випадає, як правило, на долю підлеглих або колег по загрібання бабла. 

   Далі йде ще один дуже важливий елемент – це пузо. В нього зазвичай через хавало потрапляє дуже багато всілякої продукції – як жратви, так і горілчаних виробів. Як правило, ця продукція – іноземного походження. Ще на пузі хомо-політікус зазвичай складає щупальця, коли спить у парламенті, який призначений для того, щоб політики могли прийти повитріщатися в газету, побити одне одному баняки та перепочити після тяжкого робочого дня загрібання бабла. Трохи нижче до пуза кріпиться таз, на якому розташоване найголовніше – це дупа. В цьому стратегічному органі зосереджується весь розумовий потенціал хомо-політікуса – він дупою думає. А думає про те, як ефективніше застосувати щупальці для розкрадання та хапання бабла. Ще дупа часто придумує, як краще заховати вкрадене бабло, як іще відібрати у когось, як скорчити милий та душевний баняк для того, щоб люди повірили тріпанню, що зазвичай виходить із хавала; як краще скорчити хавало у милій серцю посмішці і т.д. А ще дупа у політика слугує надчутливим радаром – нею він відчуває «шухер» або небезпеку. Трагедія трапляється тоді, коли політика за дупу хапають, б’ють або дають піддупника.

Далі йдуть патички – вони, зазвичай, виростають трохи нижче дупи. Їх хомо-політікус застосовує дуже рідко, позаяк частіше користується дупою, якою він сідає у «Мерс» або у парламентське крісло і залишається у такому положенні більшу частину дня. Однак, трапляються і випадки, коли патички-таки доводиться застосовувати : коли революція і доводиться тікати від розгніваного народу або коли дупа, відчувши тривогу, подає сигнал про «шухер» або небезпеку. Тоді також доводиться тікати. Як правило, за кордон, на якийсь острів Fat Man («Жирний Мен»)[1], або ж у якесь забите село, як це зробив один з найнижчих підвидів політичних організмів амебоподібний Лозінський.Ось нібито і все з політичною зоологією. Сподіваюся, тепер шановні читачі  матимуть приблизне уявлення про те, хто править країною.                                                                                                    

   Соня Ласточкіна